Історія становлення синього кольору: від зневаги до тріумфу.
Історія кольору — це передусім яскраво оздоблена історія людства, а праці Пастуро — це хронологічна палітра культурного розвитку від манускриптів, вітражів і геральдики до одягу, живопису і масової культури.
Чому стародавні греки вважали синій потворним і варварським? Як він став уособленням Діви Марії і потужним елементом церковного оздоблення? Як синьому кольору вдалось подолати шлях від уособлення військо-політичних сил під час Французької революції до романтичної епохи блюзу і модерну?
Мішель Пастуро розглядає історію, як колірну палітру майстра-художника — крізь епоху неоліту і аж до тріумфу сучасності, коли військовий одяг поступився місцем повсякденним класичним джинсам, а синій став уособленням нашої планети і технологічного майбутнього.
Чому варто прочитати книжку «Синій. Історія кольору»?
Захоплива історія синього кольору та людства, яке його ненавиділо, обожнювало і зробило обов’язковою частиною власного мистецтва.
Історія матеріальної культури, крізь спектр кольору — від дорогоцінних відтінків плаща Богородиці до уніформи, Пікассо та джинсів.
Понад 100 історичних та мистецьких ілюстрацій, які відображають значення і роль синього кольору в історії Заходу.
Історія кольору, що присутній у природі від самого народження Землі, але відтворений людиною з великими труднощами й на дуже пізньому етапі.
Перше подарункове видання видавництва Лабораторія від історика-медієвіста Мішеля Пастуро, що відкриває серію книг «Історія кольору».
Обкладинка створена на основі фрагментів картин художників, які відображають синій колір. Але на відміну від оригінальних видань, Лабораторія використала картини українських художників — Айвазовського, Куїнджі, Ріпина, Мурашко, Бойчука, Шевченка та інших. Усі ці прізвища або були привласнені Росією, або були нею заарештовані, або ж вбиті. Про це не йдеться у контексті книжки, проте для нас важливо продовжувати вести деколоніальну роботу, заявляти про українськість цих митців і повертати їх в український культурний контекст.
