Від французької письменниці чергове «лакомство». Роман що став бестселером та підніс письменницю на літературні вершини. І був екранізований.
Стереотипи. Всі з ними зіштовхуються, а в минулому навіть ламалися долі від думок суспільства про певні дії. Всі завжди краще знають як має виглядати бізнесмен, модель чи технічний працівник. Навіть більше, чим у вільний час ви захоплюєтесь.
Акваріум! Всі дорослі живуть у власних домівках та думках ніби рибки у воді, які ніколи не випливуть за межі скляних стін. Чи варто так жити? Чи усвідомлюємо ми свій акваріум?
І якщо наші захоплення та смаки не вписуються в рамки чиїхось уявлень, нас вважають дивними.
Літня жіночка працює конс'єржкою в елітному будинку, де розквіт стереотипів і аристократії не втратив свою силу.
Жильці переважно забезпечені люди з вищих шарів суспільства, які мають високі посади та прислугу. Проте це не наближає їх до високої душі та благородства. І, звісно ж, не робить щасливішими. Одна щаслива родина має доньку, яка на свій день народження вирішує зробити самогубство, але до цього терміну писати щоденник про свої мудрі думки (Знайомтесь – це Палома, 12-річна доросла, яка перша запідозрила в Рене, що вона не проста прислуга). А мати цієї родини вже 10 років ходить до психотерапевта та приймає антидепресанти.
Як би вони своїми зовнішніми атрибутами не намагались довести свою значущість.
І по суті кожен грає роль звичайні смертні, що видають себе за аристократів та конс'єржка, якій не пощастило народитись у верхах суспільства.
Тому вона змушена грати роль посередності, щоб не викликати підозр. Починаючи від неграмотної вимови і закінчуючи вмиканням телевізору та стравами, які готує щоб аромат був на весь коридор, а насправді потім віддає їх своєму коту Леву. Уявіть собі на честь письменника Льва Толстого. Нечувано, щоб звичайна конс’єржка цікавилась такою високодуховною літературою. А ще більш нечувано, щоб вона мала власну бібліотеку та захоплювалась японським кінематоргафом. Печально-меланхолійна історія життя однієї простої людини, яка не хотіла вибратись за рамки суспільної думки, тому жила все життя в своєму сховку.
Це зараз нам здається це абсурдним, але згадаймо інші стереотипи в нашому суспільстві і зовсім не буде здаватись дивним, що головна героїня Рене ховає свою справжню сутність від посторонніх. І ніхто не здогадується. Окрім 12-річної дівчинки та нового жильця з Японії.
Роман – це спроба відкрити завісу людської душі і ще раз сказати, що люди не завжди ті, якими хочуть здаватись чи здаються.
